alex_oleynik (alex_oleynik) wrote,
alex_oleynik
alex_oleynik

Українці: розселення станом на 1919 р.

Интересная статистика
Оригинал взят у joanerges в Українці: розселення станом на 1919 р.
Джерело: Максимов А.Н. Какие народы живут в России. Справочное издание. – М.: Издание Т-ва «Кооперативное Издательство, 1919». – 126 с.

Ремарка від Joanerges’а: як відомо, «російський лібералізм завершується на українському питанні» ©

Автор цитованої праці дещо лукавить, говорячи про відсутність популярності ідей окремішності українців та незалежності України серед широкого загалу. Усе ж таки книга видана вже у 1919 р., у той той самий – скривавлений, грізний, страшний, посічений та пошматований рік. На той момент вже написано, пролито і вистріляно стільки з цього приводу, що московському вченому залишається лише розмито, кількома штрихами і доволі туманно робити висновки. Останній ж акцент цікавий вже самим своїм фактом: мовляв, якщо вже дійде до незалежності України, то треба вирішувати щодо кожної території залежно від внеску кожної з націй в її освоєнні. Тобто автор фактично визнає високий рівень ймовірності сценарію з незалежністю України (попри свої ж зауваження, що ідея ця популярна лише серед малочисельної інтелегенції) й поспішає висунути аргумент для майбутнього обмеження її території… З іншого боку, загалом цікавою є концентрована фіксація географії розселення українців на той час.

















NB Оцифровано з просвітницькою метою в рамках проекту «Архів партії». Авторські права визначаються згідно з відповідним законодавством. Точка зору автора може не співпадати з думкою власника даного ЖЖ.



Про автора з Вікіпедії:

Александр Николаевич Максимов (1872—1941) — российский этнолог конца XIX и начала XX века, один из крупнейших теоретиков в области истории первобытного общества. Родился в Орле в семье священника. После окончания Орловской гимназии поступил в Московский университет. Курс не закончил, так как за принадлежность к нелегальной революционной партии был арестован и сослан на 3 года в Архангельскую губернию. В ссылке заинтересовался этнографией. С 1898 года регулярно публиковался в «Этнографическом обозрении». В 1899 году вступил в Общество любителей естествознания, антропологии и этнографии; с 1911 года — товарищ председателя этнографического отдела, с 1924 года — председатель отдела. Кроме того, публиковал статьи по этнографии и этнологии в Энциклопедическом словаре «Гранат». После революции 1905 года принимал активное участие в политической жизни Российской империи. Наряду с Н. Ф. Анненским и П. Н. Милюковым являлся лидером либерального движения земцев-конституционалистов. В 1906 году по поручению ЦК партии конституционных демократов разработал совместно с Ф. Ф. Кокошкиным и С. А. Муромцевым проект избирательного закона. Входил в редколлегию газеты «Речь» — печатного органа партии конституционных демократов. После революции жил в Москве. 1918—1922 — Профессор Переднеазиатского института (позднее Института Востоковедения). 1919—1930 — Профессор Московского государственного университета по кафедре этнографии. Уволен из университета в 1930 году по политическим мотивам. После увольнения продолжил научную и литературную деятельность. С 1919 года и до последних лет жизни работал в библиографическом отделе Румянцевского музея (позднее Библиотека им. В. И. Ленина).




Tags: Малоросы
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments